Український ринок нафтопродуктів у серпні демонструє перші ознаки стабілізації після різкого подорожчання пального влітку. Роздрібні ціни на бензин, дизельне пальне та LPG у останні дні дещо знижуються, однак ситуація на світовому ринку залишається напруженою. Головний ризик для України — скорочення глобальної пропозиції дизельного пального та можливе посилення дефіциту ресурсу в Європі напередодні опалювального сезону.
Після стрімкого зростання котирувань у червні–липні європейський ринок дизельного пального знову демонструє висхідну динаміку. За даними Enkorr, ціна дизеля на ICE Futures Europe зросла майже на 40% від мінімального рівня, зафіксованого 18 червня. Однією з причин стало скорочення пропозиції на тлі атак на нафтопереробну інфраструктуру та геополітичної нестабільності.
Аналітики вже попереджають про ризик складної ситуації на європейському ринку дизельного пального восени та взимку. Зменшення світової пропозиції, зокрема через перебої в роботі НПЗ, створює передумови для нового цінового тиску.
Для України це особливо важливо, адже внутрішній ринок значною мірою залежить від імпортного ресурсу. Будь-яке скорочення доступних обсягів у Європі або різке зростання котирувань безпосередньо впливає на закупівельну вартість пального в Україні.
Попри складну міжнародну кон’юнктуру, український ринок у першому півріччі 2026 року наростив імпорт дизельного пального на 12% — до понад 3 млн тонн.
Водночас змінилася географія постачань: імпорт став більш диверсифікованим, а поставки через західний кордон продовжили відігравати ключову роль. За даними дослідження «А-95», обсяги постачань через польський напрямок у першому півріччі зросли на 58% (до близько 1,3 млн тонн).
Це свідчить про важливу особливість українського паливного ринку — здатність досить швидко перебудовувати логістику у відповідь на зміни зовнішнього середовища. Разом із тим збільшення імпорту не означає автоматичного зниження цін. Якщо світова пропозиція скорочується швидше, ніж українські імпортери можуть наростити закупівлі, вартість ресурсу залишається високою.
На тлі активного поповнення українського ринку дизельним пальним посилюються і позиції великих імпортерів. У липні 2026 року дизельне пальне в Україну постачали 134 компанії, а загальний обсяг імпорту становив близько 562 тис. тонн — на 5% більше, ніж у липні минулого року.
АТ Енерго Трейд увійшла до четвірки найбільших імпортерів дизельного пального в Україні, забезпечивши поставки на рівні 50,7 тис. тонн за місяць (близько 9% усього липневого імпорту дизпального). За обсягом імпорту посідаємо четверту позицію серед усіх учасників ринку. Результат демонструє стабільну присутність компанії серед ключових постачальників ресурсу на український ринок та її роль у забезпеченні внутрішнього попиту.
Загалом п’ять найбільших імпортерів у липні забезпечили близько 280 тис. тонн дизельного пального — майже половину всіх закордонних поставок. При цьому, за оцінкою «А-95», попри зростання імпорту, ринок у липні відчував нестачу ресурсу через підвищений попит та зростання світових цін.
Окремою важливою зміною 2026 року став перехід українського бензинового ринку на обов’язкове використання біоетанолу: з 1 липня в Україні діє вимога щодо вмісту біоетанолу в бензинах на рівні понад 7% у межах 7–10%. У червні учасники ринку активно нарощували закупівлі бензину А-95-Е10, готуючись до переходу на нові правила.
За даними «НафтоРинку», вже у липні 93,5% імпортованого бензину А-95 містило біоетанол. Таким чином, український ринок фактично завершив перехід від традиційного бензину до готових сумішевих продуктів. Для ринку це означає не лише зміну складу пального, а й перебудову ланцюгів постачання.
Ще один паливний тренд — збільшення імпорту бензинів А-98/100. За даними Enkorr, у першому півріччі 2026 року Україна імпортувала майже 20 тис. тонн такого пального — на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо динаміка збережеться, річний обсяг імпорту високооктанового бензину може оновити попередній рекорд. Це показує поступове розширення преміального сегмента навіть в умовах високих цін на пальне та нестабільної економічної ситуації.
На відміну від дизельного пального та бензину, LPG протягом останніх місяців демонстрував більш сприятливу цінову динаміку. За даними «НафтоРинку» у липні середня роздрібна ціна LPG знижувалася, а в серпні окремі оператори продовжили коригувати її вниз.
Для українського паливного ринку у 2026 році питання ціни вже неможливо розглядати окремо від питання фізичної доступності ресурсу. Російські удари по АЗС та іншій паливній інфраструктурі стали системним фактором ризику. У липні уряд окремо проводив координаційну нараду з операторами ринку щодо стабільності постачання та наголосив, що необхідних обсягів пального в країні наразі достатньо.Водночас у деяких громадах, де АЗС були пошкоджені або знищені, вже порушується питання альтернативних способів реалізації пального. Зокрема, громади пропонують дозволити продаж пального безпосередньо з бензовозів за умови наявності відповідних ліцензій. Це може стати одним із нових елементів паливної інфраструктури прифронтових та постраждалих регіонів.
Найближчі місяці для українського паливного ринку залишатимуться періодом високої невизначеності. З одного боку, внутрішній ринок має достатні обсяги ресурсу, а імпорт продовжує зростати й диверсифікуватися. З іншого — світовий ринок дизельного пального входить у складніший період, а європейський ресурс стає дорожчим.
Ключовими факторами для цін восени будуть:
Український ринок залишається забезпеченим пальним, однак зовнішнє середовище стає складнішим. Особливо це стосується дизельного сегмента, де скорочення глобальної пропозиції може створити додатковий тиск на закупівельні ціни вже в найближчі місяці.
Для учасників ринку це означає одне: стабільність поставок, диверсифікація джерел імпорту та надійна логістика восени матимуть не менше значення, ніж сама ціна ресурсу.